КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ХАРКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №78 ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ"

Життя в людини єдине й неповторне. І тому кожен повинен учитися його берегти. Цієї мудрої і дуже важливої науки ми повинні навчити своїх вихованців, адже ми — педагоги. А вчити дітей ми маємо цікаво й весело: з казкою, віршем, загадкою, прислів’ям, щоб одержані знання стали для них стійким переконанням і нор­мою життя. Правил існує чимало і їх треба знати та виконувати, бо ми живемо в суспільстві, серед людей, а отже, маємо дотриму­ватись відповідних норм і законів. Адже щодня дитина виходить на вулицю, якою рухаються машини. Як тут обійтися без правил? Також дитині доводиться мати справу з електричними приладами, газовою плитою, бо ж і світло у квартирі треба ввімкнути, і їжу пі­дігріти на плиті. Діти шкільного віку досить часто залишаються самі вдома і їм просто необхідно знати, як правильно користувати­ся цими приладами. Тому ми маємо навчити молодших школярів, як слід поводитися вдома, на вулиці та на дорогах, оскільки від правильної поведінки залежать їхні життя і здоров’я.

Безпека на дорогах — це обов’язок, що вимагає великої відпові­дальності від батьків або опікунів маленьких дітей, і цим у жодно­му разі не можна нехтувати. Навіть уважно спостерігаючи за своїми дітьми, іноді буває складно зреагувати досить швидко, коли вони кидаються на дорогу чи вулицю, намагаючись наздогнати м’ячик, що поскакав, або іграшку, що покотилася. Переважна більшість нещасних випадків, автодорожніх пригод відбувається через те, що діти раптово вибігають на дорогу.Статистичні дані про безпеку на дорогах свідчать, що діти, якщо й виживають у таких пригодах, то одержують серйозні тілесні ушкодження.Сьогодні завдання дорослих, і батьків, і педагогів, полягає в тому, щоб не тільки самим оберігати й захищати дитину, але й у тому, щоб підготувати її до зустрічі з різними, складними, а часом небезпечними життєвими ситуаціями. Проте необхідно виділити такі правила поведінки, які діти мають виконувати не­ухильно, тобто від цього залежать їхні здоров’я й безпека. Ці пра­вила слід докладно роз’яснювати дітям, а потім стежити за їх ви­конанням. Однак безпека й здоровий спосіб життя — це не просто сума засвоєних знань, а стиль життя, адекватна поведінка в різних ситуаціях.Одним з основних заходів профілактики дорожньо-транспортного травматизму в дітей є виховання в них організованості й дисциплінованості на дорозі. З цією метою в середніх загальноосвітніх навчальних закладах України були створені дружини юних інспекторів дорожнього руху. Основною метою їх діяльності є формування в учнів дорожньої моралі та куль­тури поведінки на дорозі. А дотримання правил безпечної поведінки на вулицях і дорогах зрештою має стати для дітей повсякденною звичкою.На проблему пожеж через дитячі пустощі, дитячого травматиз­му й загибелі на пожежах немає і не може бути іншого погляду, як на проблему гостру, важливу, що потребує чітко скоординованих дій учителів, вихователів, пожежних. Потяг дітей до гри з вогнем загальновідомий. Психологи доводять, що про небезпеку цих ігор діти знають. Допомогти їм затвердитися в цих знаннях, застерегти від лиха й при цьому не просто сказати: «Цього робити не можна», а пояснити, чому не можна й до чого це може призвести, — завдан­ня дорослих.Діти молодшого шкільного віку найчастіше самі стають причиною пожежі, зазнають важких опіків і травм через те, що вчасно не одержали знання про небезпеку гри з вогнем. Тому основним завданням є засвоєння дітьми елементарних правил пожежної без­пеки і прищеплювання навичок правильних дій під час пожежі. Форми роботи з дітьми пропонуються найрізноманітніші, у тому числі велику роль відводять грі. Пізнавальні ігри розширюють об­сяг інформації, одержаної дітьми в ході навчання, а також знижу­ють психічне й фізичне навантаження.Починаючи з другого класу, основним методом навчання стає бесіда, диспут. Діти вчаться оцінювати свої дії та дії товаришів, розмірковувати з приводу цих дій. У процесі гри учні одержують перші практичні навички поведінки в екстремальних ситуаціях, навички використання первинних засобів пожежогасіння.Безпека – це стан, за якого не загрожує біда, а є захист від не­безпеки. Турбота про збереження дитячого життя — найважливіше завдання школи, родини й держави.Більшість дітей не знають, що треба робити під час пожежі, щоб не постраждати. Вони ховаються під ліжко, у шафу, не намагають­ся втекти навіть тоді, коли це можна зробити.Опитування дітей показує: чимало з них не знають номери телефонів пожежної охорони, правил користування електроприладами.У деяких закордонних програмах існують спеціальні розділи, спрямовані на навчання дітей дошкільного віку поводженню в екс­тремальних ситуаціях у побуті, у тому числі й під час пожежі.Усі зусилля педагогів і батьків необхідно спрямувати на форму­вання в дітей молодшого шкільного віку почуття небезпеки вогню, прищеплення навичок безпечного користування побутовими при­ладами й правильною поведінкою у випадку пожежі.Вибір форм, методів, прийомів роботи з дітьми залежить від професіоналізму педагогів, від віку дітей, їхніх індивідуальних особливостей і можливостей.У роботі педагогів із дітьми з пожежної безпеки необхідно використовувати різноманітні методи й прийоми: читання художньої літератури, бесіди, розповіді, відвідування виставок, перегляд відеофільмів, придумані й виготовлені дорослими й дітьми сюжет­но-дидактичні й самостійні сюжетно-рольові ігри, пов'язані за тематикою з діяльністю пожежних: «Пожежні на навчанні», «По­жежна частина», «Пожежа на вулиці* тощо. Найбільш ефектив­ним прийомом є обговорення життєвих ситуацій.Чимало нещасних випадків трапляються з дітьми в урочний та позаурочний час, учні гинуть і травмуються через необачне та не­безпечне поводження на дорогах, на воді, з пожежонебезпечними, вибуховими та іншими речовинами. Це вимагає від педагогічних працівників більш сумлінної та відповідальної роботи. У загальноосвітніх навчальних закладах обов’язково проводяться навчання з питань охорони життя та здоров’я, пожежної, радіаційної безпе­ки, безпеки дорожнього руху, попередження дитячого травматиз­му. Ці питання входять до курсу навчальних предметів: «Основи здоров’я і фізична культура», «Основи здоров’я», розкриваються через бесіди на виховних, класних годинах, у ході позакласних за­ходів, роботи гуртків і загонів.Комплекс бесід (занять) із попередження дитячого травматизму має на меті забезпечити школярам знання, уміння, переконан­ня, необхідні кожній людині для збереження життя і здоров’я, на­дання першої допомоги потерпілим. Учні мають бути підготовлені до дій у небезпечних ситуаціях, знати способи їх упередження, на­вчатися оберігати своє здоров’я.Бесіди (заняття) мають практичну спрямованість, проводяться з урахуванням психології сприймання дітьми навчального матеріалу в різних формах (ділова гра, ситуаційні завдання, «круглий стіл* тощо). На окремі заняття (заліки) доцільно залучати пред­ставників медичних установ, ДАІ, закладів пожежної охорони тощо.З цією метою запропоновано бесіди для учнів початкової школи, у яких у доступній формі викладено всі необхідні правила, що їх має засвоїти кожен учень. Учитель може послуговуватися цими бесідами від першого по четвертий клас, щоразу беручи з теми те, що доступне для дітей його класу, збагачуючи новими знаннями, ускладнюючи на свій розсуд і повторюючи вивчене. Адже зміст матеріалу один і той самий для всіх початкових класів. Тільки в першому класі ми розповідаємо й показуємо все це на малюнках; практично розбираємо ситуації; збагачуємо бесіду загадками, каз­ками, віршами, а вже потім повторюємо і розширюємо знання ді­тей теоретичним матеріалом, ставимо їх у певні ситуації. Щоразу йдучи на урок, учитель має донести дітям цікавинки з тієї чи іншої теми. Таку інформацію про різні випадки з життя дітей та дорос­лих можна почерпнути в пресі. Тоді вчитель матиме багатий фак­тичний матеріал, яким він зацікавить дітей, навчить їх правильно поводитися в довкіллі.Кожен учитель — це творча особистість. Тому, пропонуючи власні бесіди, я впевнена, що ви ретельно опрацюєте їх, додасте цікаві факти, незвичайні загадки, вірші, приказки, нові казки, а отже, зробите їх змістовними і цікавими. А головне, щоб школярі запам’ятали й виконували всі правила, що передбачені змістом, адже від цього залежать їхні життя і здоров’я.Кожна бесіда — це лише план, основний напрямок, від якого можна відштовхнутися і рухатися в заданому руслі, а вже від учителя залежить, як проведе він виховну роботу з дітьми.Запис про проведення бесід (занять) роблять у класному журна­лі та щоденниках учнів.Обов’язковими є такі сторінки класного журналу:♦ бесіди (заняття) з попередження дитячого травматизму;♦ додаткові бесіди з попередження дитячого травматизму.Під час оформлення сторінки журналу «Бесіди (заняття) з безпеки життєдіяльності» необхідно враховувати запропоновану тематику бесід та терміни їх проведення. (Додатки 1.2).Попередження дитячого травматизму — одна з найактуальніших проблем сучасності. Саме ми, дорослі, маємо створити без­печні умови для життєдіяльності наших дітей, сформувати в них навички безпечної поведінки та вміння передбачати наслідки не­безпечних розваг.Вашій увазі пропонуються матеріали для проведення бесід учителями «Основ здоров’я», класними керівниками 1-4-х класів та ви­хователями груп продовженого дня про здоров’я, профілактику за­хворювань і отруєнь, правила безпеки поводження на воді та кризі, користування газом, електробезпеки, пожежної безпеки, пово­дження з вибухонебезпечними предметами.На нашому сайті наведені матеріали для бесід і позакласних заходів з усіх видів дитячого травматизму. До бесід подані запитання, за­вдання, які можуть урізноманітнити цю роботу. Пам’ятки та ін­структажі можна використати по-різному: записати до щоденни­ків або надрукувати й роздати учням перед осінніми, зимовими, весняними, а особливо літніми канікулами. Під цими пам’ятками чи інструктажами можуть ставити підпис класний керівник, учи­тель, який проводить інструктаж. До деяких тем подані контроль­ні запитання, завдання, тести, загадки, вірші, ситуаційні задачі, а також цікавинки. До підсумкової бесіди з Правил дорожнього руху — ігри.Ми пропонуємо матеріали, які не охоплюють тематику бесід, запропоновану в посібнику «Система роботи з безпеки життєдіяльності в загальноосвітньому навчальному закладі. Збірник нормативних і методичних матеріалів, виданий ХОНМІБО у 2005 році, але дуже актуальні: як поводитися зі здичавілими тварина­ми — собаками, кішками; правила поведінки на залізниці, під час блискавки, ожеледиці, як не стати жертвою нападу, перебу­вання в заручниках, надання домедичної допомога тощо. Окремо надані приклади інструктажів і правила поведінки в конкретних випадках, які класовод може застосувати на свій розсуд. Окремим додатком поданий літературний матеріал, який можна використа­ти на уроках основ здоров’я та інших, під час підготовки їх про­ведення свят із даної тематики. За деякими оповіданнями можна організувати колективні читання з обговоренням змісту прочита­ного.